Музей школи

1) Профіль музею:

- Історико - краєзнавчий

2) Адреса музею, контактні телефони:

- Полтавська область, Решетилівський район, с. М'якеньківка, тел. 9-66-32

3) Дата відкриття:

- 12.11.2001 рік

4) Прізвище, ім'я, по батькові керівника музею, його посада:

- Якимчук Юрій Олександрович, учитель історії

5) Режим роботи:

- Вівторок, Четвер, з 8 години до 10 години

6) Кількість предметів основного фонду (за інвентарною книгою):

- 64

7) Найцінніші та цікаві експонати:

Комплект вбрання жіночий; сорочки вишиті - чоловіча й жіноча; корсетки жіночі: плюшева й полотняна; праска; гребінка; гребінь; копил; праник; сікач; рубель; вила; ціп; скриня; прядка; веретено; мисник; набір посуду (горнятка, горщики, глечики, миски полив'яні, ложки дерев'яні, макітра, друшлаг, кувшин, самовар,); рогачі (великий та малий); кочерга; ступка; колиска дитяча; шинель солдатська; плащ-палатка; каска радянська; казанок солдатський; журнал «Нива» № 50 за 1897рік; Похвальний лист - виданий ученику М'якеньківського Общественно - Земского Начального Народного Училища Полтавського Уезда Скляру Алексію Федоровичу за благонравіє і отличные успіхи - май 1907 года.

8) Розділи музею:

1.Природа краю:

- географічна характеристика краю;

- грунти;

- рослинний, тваринний світ.

Пізнай свою країну, свій край, ліс, галявину, річку... У вашій любові до рідного краю та Батьківщини, ви знайдете ті сили і ті знаряддя, які допоможуть оволодіти таємницями наших надр. Основним завданням цього розділу є демонстрація тих основних фізико-географічних процесів і явищ, внаслідок взаємодії яких сформувався сучасний ландшафт (ПТК) території.

В основі експозиції розділу - карта-схема «Географічне положення», де позначено свою місцевість в межах області. Фон цього експоната - природна зона, в якій розміщена школа та її географічна адреса, характеристика населеного пункту. Своєрідною візиткою рідного краю є інформація про клімат, води, фунти, рослинний і тваринний світ (тематичні карти, фотографії краєвидів, фауни, флори, зразки ґрунтів, гербарії).

2.Історія села:

- історія виникнення;

- селянські промисли;

- село на початку XX століття;

- довоєнний період;

- Велика Вітчизняна війна;

- відбудова народного господарства.

Цей розділ розпочинає експозиція, що пояснює назву села та історію його виникнення (за переказами існує кілька версій, але документально не підтверджено). Матеріали наступних стендів дають уявлення про основні заняття населення краю - землеробство, скотарство, ремесла та промисли. Фотоматеріали, різноманітний сільськогосподарський реманент (прядка, веретено, праник, ритки, ціп, вила, сокира, рубель, кукурудзосаджалка та інші) показують історію розвитку знарядь праці.

Стенд «Село на початку XX століття» розповідає про розвиток капіталізму в сільському господарстві, а також про революційні події 1905-1907 років та участь у них односельців (фотографії революціонерів, листівок, які вони розповсюджували, відзначення свята 1 травня).

Наступна експозиція характеризує довоєнний період краю. Це, насамперед, історія колективізації краю. Матеріали стендів розповідають про історію створення перших колективних господарств, їх організаторів, перших колгоспників. «Суцільна» колективізація у селах району здійснювалась насильницькими, жорстокими, ні чим не виправданими засобами. Господарства тих селян, які не хотіли йти в колгоспи, оголошувалися куркульськими, розпродувалися з молотка, а їх сім'ї вивозилися за межі області. Так боляче для селян руйнувався старий устрій дрібного господарства.

Суцільна колективізація завершилася в районі в кінці 1932 - на початку 1933 років. Підвищенню продуктивності праці в колгоспах сприяв прихід нової техніки - тракторів, комбайнів та створення машинно-тракторних станцій (МТС).

Мабуть, кожен, хто заїжджає в Решетилівку по Кобеляцькому шляху, зі сторони Новоселівки, мимоволі зупиняє погляд на тракторі, що стоїть на п'ядесталі біля РТП. Всі розуміють, що цей «Універсал» - пам'ятник тим людям, які свого часу трудилися на такій техніці: орали, сіяли, збирали врожай. А от чи цікавився хтось господарем цього трактора: хто він, чи вона? Так, саме вона - Пелагея Григорівна Пужай, мешканка М'якеньківки.

Матеріали наступного стенду - це трагічна і чорна сторінка нашої історії - Голодомор 1932-1933 років. Тяжке випробування випало на долю нашого народу, не обминуло воно і наш край. В час Голодомору загинуло 165 жителів сільської ради.

Наступна експозиція - героїчна сторінка, присвячена Великій Вітчизняній війні. Фотоматеріали, листи, копії документів, предмети(шинель, плащ-палатка, каска, осколки та інші) розповідають про мужність та героїзм захисників Вітчизни. На наступному стенді ми можемо побачити їх фотографії. Не всім судилося повернутися до рідної домівки - 98 односельців полягли смертю хоробрих на фронтах цієї страшної війни. Але їх імена назавжди занесені до «Книги Пам'яті», до людської пам'яті. У період окупації гітлерівці розстріляли трьох жителів села, а 26 вивезли на примусові роботи до Німеччини. Уродженець М'якеньківки льотчик-винищувач В.Ю.Бондаренко удостоєний найвищої нагороди - звання Героя Радянського Союзу.

Про не менш важливий подвиг - трудовий, розповідають наступні стенди «Відбудова народного господарства», «Кращі люди села». Тут розміщено матеріали про післявоєнний період села, господарства (фотографії приміщень, ферм, клубу, сільської ради, будинків селян).

50 -80 роки стали роками підвищення добробуту села та його жителів. На особливу увагу заслуговують матеріали про голову колгоспу імені К.Маркса Д.С.Заваду, який обіймав цю посаду 30 років. Саме в цей час колгосп перетворився в багатогалузеве господарство, займаючи перші місця в районі по всіх показниках.

3. Культура краю:

- розвиток освіти на селі (історія школи).

Цей розділ розповідає про літопис народної освіти М'якеньківки, початок якому дав навчальний заклад, створений на кошти земства в 1899 році і до наших днів, коли було збудоване нове приміщення М'якеньківської школи в 1999 році (Історія школи).

Обряди і звичаї невіддільні від духовного життя народу. Вони несуть на собі історичний досвід попередніх поколінь, через віки передають героїку подвигів, образно розвивають суспільну цінність праці, колективізму, дружби, вірного кохання. Жителі села вміють не тільки сумлінно працювати, але й добре відпочити. Це підтверджують матеріали наступних стендів «Освіта, культура, спорт на селі» та «Народні обряди, звичаї». Тут ми можемо побачити аматорів сцени - учасників художньої самодіяльності і кращих спортсменів села, відзначення свята села і загальнодержавних свят, сільське весілля і реєстрацію новонароджених.

4. Інтер 'єр української селянської хати.

Споглядаючи цю експозицію, ми неначе переносимося в минуле століття. Перед нами справжня селянська піч, де в глиняних горщиках готується обід. Меблі, посуд, знаряддя праці (скриня, лава, піл, дитяча колиска, макітра, горщики, глечики, миски та інші) зовсім незвичні для нас. А ось у куточку стоїть прядка, на якій колись пряли наші бабусі та прабабусі. Тут також представлено зразки одягу, що носили наші предки (комплект жіночого і чоловічого вбрання, вишиті сорочки, корсетка. І, звичайно, окрасою житла є чудові домоткані і вишиті рушники, що мали різне призначення і супроводжували наших предків від народження і до самої смерті.

Історико - краєзнавчі музеї належить до комплексних, тобто таких, що ведуть роботу в різних напрямках. Збираючи, вивчаючи, систематизуючи і пропагуючи регіональні пам'ятки історії, природні та мистецькі колекції, краєзнавчі музеї реалізують міжпредметні зв'язки в навчально-виховному процесі. Тематична структура експозиції шкільного краєзнавчого музею має багато спільного з тематикою програм навчальних предметів: природознавства, фізичної географії, ботаніки, зоології, історії. При цьому програми передбачають вивчення природи та історії рідного краю на уроці, під час практичних занять, у позаурочний час, колективно і самостійно. Це створює сприятливі умови для активної і систематичної участі в роботі шкільного музею майже кожного дня, а головне, дає змогу широко використовувати матеріали краєзнавчого музею в навчально-виховному процесі.

В процесі роботи діяльність вчителів і учнів має кілька напрямків:

- організація дослідницької діяльності згідно з тематикою музею (відповідальний пошуковий сектор);

- поповнення фондів музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій (відповідальний фондовий сектор);

- організація обліку музейних предметів, забезпечення їх збереження (відповідальний фондовий сектор);

- створення і поповнення стаціонарних експозицій та виставок (експозиційний сектор);

- проведення освітньо-виховної роботи серед учнівської молоді та населення (відповідальний екскурсійний сектор);

- організація та участь у районних, обласних, всеукраїнських заходах (експедиціях «Сто чудес України», «Краса і біль України», «Моя земля - земля моїх батьків», «Пізнай свою країну»);

- використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі та науково- дослідницькій роботі.